Напевно усі чули про Павла Полуботка, точніше – про його легендарне золото. Розмови про скарби досі хвилюють не лише українців, а й дослідників.
Батько Павла – Леонтій Полуботок був чиновником, який скуповував землі. Аби примножити багатство, Леонтій одружив сина Павла на племінниці Гетьмана Івана Самойловича.
Іван Мазепа, який прийшов до влади, почав репресії проти потенційних конкурентів: він кинув до буцегарні обох чоловіків та забрав їхні землі. Згодом Мазепа таки звільнив Полуботків, але батько помер.
Павло почав торгувати хутром та зерном, відправляв великі партії товару до європейських країн. Він стає найбагатшим козаком України: на його підприємствах виготовлялися скло, варили селітру, добували руду.
Втім Полуботок не полишав надії стати Гетьманом. Головним претендентом на гетьманську булаву він стає після від’їзду з України Мазепи. Але цар проти! Петро I пішов на хитрість, запропонувавши Полуботку збільшити статки у 10 разів та подарувавши всі землі ворога - Івана Мазепи. Павло прийняв цей подарунок і став найбагатшим аристократом Європи. Йому належало 80% землі всієї тодішньої держави. Там Полуботок продав свою булаву, а присягу замість нього склав Іван Скоропадський.
Лише після смерті Івана Скоропадського Полуботок став гетьманом, розпочавши реформи. Натомість Петро I запровадив спеціальний орган для управління Україною – Малоросійську колегію, постанови якої одна за одною Полуботок скасовує. За таке самоуправство Петро I ув’язнив Гетьмана до Петропавлівської фортеці. Перед цим Гетьман встиг вивести всі свої багатства до банку Англії, які потім і стали «золотом Полуботка».
Страшні катування та допити не змусили гетьмана покаятися цареві. Лише на останок він сказав, що той помре в тяжких муках, стане перед судом Божим за катування України. Невдовзі після смерті Гетьмана його слова справдилися: Петро I помер через кілька місяців у страшних муках.
