«Кобзар»…Сьогодні він веде українців у бій, сучасні музиканти переспівують вірші з нього, які за 183 роки не лише не втратили актуальності, а й набули нового значення.
26 квітня 1840 року світ побачило перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Сталося це за сприяння письменника Євгена Гребінки на кошти полтавського землевласника Петра Мартоса. Невеликим накладом лише 1000 екземплярів збірку надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі.
До першого «Кобзаря» увійшло лише 8 творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами».
Книгу, яка користувалася неабиякою популярністю, швидко розкупили. Її не було навіть у бібліотеці самого поета. Через 7 років Тараса Шевченка заарештували, а «Кобзар» заборонили та вилучили з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.
Зараз у світі залишилося близько 100 екземплярів першого видання «Кобзаря». По одному зберігається у бібліотеці ім. Вернадського в Києві та в музеї Кобзаря в Черкасах.
За збірку, яка сьогодні є однією з найбільш рідкісних і дорогих книг букіністичної україніки, сам поет отримав зовсім невелику винагороду.
Пам’ятна медаль «Наша мова соловї’на» присвячена справжньому скарбу нашого народу – українській мові, стане гарним подарунком, талісманом чи оберегом для тих, хто цінує слово «Кобзаря», для кого він є символом ідентичності українського народу!
